Крижаніє серце

Вже захолола кров у судинах.
Льодом прозорим здається шкіра.
Може, мені недостатньо віри.
Чи, може, то просто лиха година.

Зимний вітер стискає груди,
В легенях займається біла ватра,
На мене чекати тобі не варто —
Я також знаю дорогу в нікуди.

Крижаніє серце.
Зима пронизлива.
Божевільне скерцо
Думок нав'язливих.
І душа закута
Холодним променем.
Це гірка спокута
Гріхів та споминів.

Світлі ікони — темні світлини.
Снігом чи цвітом мете завірюха —
Не розумію. Заклало вуха —
Навряд почую, як час мій сплине.

Буду, як привид, світом ходити,
Шукати долю невпинно і вперто.
Про мене скажуть: забув померти.
Насправді ж я забув народитись.

8-9.10.2007

(музика Андрія Толстікова)