вівторок, 9 травня 2023 р.

"Спи, Герою мій недосяжний..."

Спи, Герою мій недосяжний,

Хай насняться тобі жнива…

Я мов зламаний горем важіль,

Я розбита — проте жива.

Я розтрощена, але люта,

Тої люті стане на всіх,

Моя лють роздирає груди,

Моя лють — то любов! Не гріх!

З тої люті посію зерна,

Зійде кожне із них вогнем, 

Згине в полум’ї вража скверна,

Захлинеться палким дощем.

Я посію з любові — жито,

Спи, Герою мій, тихим сном…

Я жива. Але нині — вбита.

Я — твій ангел. З одним крилом…

16.11.2022

понеділок, 8 травня 2023 р.

"у розпачі цвіте бузок..."

 у розпачі цвіте бузок,

завзято, палко, як востаннє.

мій дім від мене лиш за крок,

мов захід сонця від світання.

мов подих травня від зими,

на відстані руки і думки.

птахи були колись людьми,

які згоріли від розлуки. 

і небо п'є з пташиних зграй

бентежний спів, прозоро-чистий.

не забувай,  не відпускай

мене, моє далеке місто... 

08.05.2023

суботу, 22 квітня 2023 р.

Грім

Гримить

Це грім

Серпневий грім

Горбаті хмари

Вкрили дім

І діти сплять у домі тім

І тіні туляться до стін

За мить 

За обрієм горить

Гримить 

Гарчить 

Гроза 

Дощить

Дощенту випалений світ

У своїм розпалі 

Мовчить 

І ти мовчиш

Не спиш

Закляк

Стоїш 

Навпроти темного вікна

Поки гримить 

Серпневий грім

І огортає місто дим 

Чи то гроза

Чи то війна 

Розкажуть диктори новин 

Най буде грім

13.08.2022

Вірші війни (2022)

***

Звістки про незнайомих

Знайомих твоїх знайомих

Когось з твоїх знайомих

Когось з твого життя

З кожною звісткою частка

Ніби тебе самого

Ніби ще вчора живого

Гине без вороття

24.04.2022


***

Тверді російські снаряди

Вибивають м'які знаки

З імен українських міст.

ЛугансЬк. ДонецЬк. БердянсЬк.

Згасає свічечка букви І

В зраненому МарІуполі.

Лагідна русифікація. 

24.05.2022


***

Купую чорничний сомерсбай

В польському маркеті

Бо це смак липневої днини

В Степанівці першій

І чаєчки в небі Щецина

Сміються хоч ніби польською

Та я себе переконую

Що наче й азовська говірка...

12.04.2022


***

Коли скінчиться запас пального

Ми станем в полі посеред степу

До краю неба від краю серця

Бджола ґаптує стібками сонце

Дивись до болю в очах за обрій

Вдихай до тисняви в порожнечі

Цей вітер вже не несе тривоги

І не жене втікачів у спини

Спинись і дихай

Немає часу

Лиш простір тиші

Лиш ти і поле

Лиш я і небо

Лиш ґрунт гарячий

А поки маємо повні баки

Не озираймось

Тікаймо

18.04.2022


***

Допоки ти лайкаєш мої фото, 

Я знаю, з тобою все добре, друже.

Повір, ми темні часи подужаєм

І скажем "люблю" не фейсбуком, а ротом, 

Долонями теплими і спітнілими,

Палкими обіймами... Так і буде!

І небо над нами тримають Люди!

І нам задача - бути вцілілими.

Допоки до нас пригортаються діти,

Ми мусимо жити.

07.03.2022


***

А знаєш, чому стоятиме Київ?

Бо там моє прання незавершене, 

Труси і шкарпетки, в машинку кинуті. 

Мої не отримані китайські ножиці,

Застряглі на пошті, мов гострі спогади.

І кицькина драпка, і сир із пліснявою,

Вино відкорковане і не випите...

І саме тому стоятиме Київ,

Мов надійна дитяча хатка картонна... 

Бо конче потрібно замести, вигрести, 

Попрати, прибрати і довирішувать. 

03.03.2022