"Із чорної цегли образи і болю"

Із чорної цегли образи і болю
Будую свій дім.
Тебе відпускаю із вітром на волю –
Літай собі з ним.

У вікна мої будеш стукати тихо –
Нащо тобі я?
Я знати не знатиму горя чи лиха,
Бо вже не твоя.

За мурами цими кохання зів’яне –
Нове я зірву.
Про мене забудеш, загояться рани –
Ще й як заживу.

8.06.2007