Т.В.
Ти казала, любов моя —
Не троянда, а лиш бур’ян,
І немає у ній краси,
І, тим паче, немає змісту.
Ти бажала, щоб пояснив
Математику моїх снів,
Та не маю натхнення й сил.
Ми з тобою з різного тіста.
Ти кохаєшся в небесах,
Точно знаєш, де є краса,
Та нічого мені не жаль,
І душа перед Богом чиста.
Хоч, звичайно, я не святий,
Серце знов почина цвісти,
І насіялось моїх мальв —
І розквітла земля барвисто!
25.01.2012
Немає коментарів:
Дописати коментар