"Я ходила ввечері над водою"

Я ходила ввечері над водою
І носила сонечко у долонях,
І казала сонечку: "Не загасни!
Я ж бо тебе, сонного, не збужу... "
Та неждано стрітилася з бідою:
Впало моє сонечко, впало долу,
Розплескалось сонечко світлом ясним,
Що ж тепер я милому розкажу!

Сіла та й заплакала над водою...
Місяць наді мною, мов знак питання,
Та не йду до милого я додому,
Де ж тепер без сонечка є той дім!
Раптом стала в світі я сиротою...
І не дочекаюсь тепер до рання,
Не довірюсь світові я чужому
І нікому горе не розповім.

11.02.2012