щоранку чорний птах до мене приліта
і на вікні моїм лишає чорне пір’я.
душа в тенетах сну, сп’яніла від зневір’я,
невимовлений сум одвіку на вустах.
щоранку чорний дим зміїться у вікно,
і де знаходить він ті зрадницькі шпарини!
душа в тенетах сну щомиті, щохвилини,
а чорна гіркота їй осіда на дно.
щоранку чорна тінь торкається чола,
тяжких думок хода співзвучна нотам серця.
душа в тенетах сну завмерла і не б’ється,
спочили ж бо її два боязких крила.
05.02.2010
Немає коментарів:
Дописати коментар