1.
Нема натхнення — осінь клята
Життя висмоктує із мене.
Тепер так легко подолати
В мені все сонячне й зелене.
Тепер дерева кострубаті
Гіллям дзвінкий шматують простір.
Знадвору просяться до хати
Нудьга і сум... Це осінь просто...
2.
Нема натхнення — осінь клята
Мене висмоктує з життя.
Скидає всесвіт свої лати,
Стає беззахисним дитям.
І раптом гостро, як ніколи,
Відчую серце, мов крижину.
Либонь, зима бліда і квола
До мене прийде за хвилину.
2008
Немає коментарів:
Дописати коментар