Зимова ніч

(Борис Пастернак. Переклад з російської) 

Мело, крутило по землі,

Що було сили.

Свіча горіла на столі,

Свіча горіла.

Немов безжурний рій комах,

Так сніг лапатий

Летів знадвору попід дах,

Просився в хату.

Завія креслила на склі

Круги та стріли.

Свіча горіла на столі,

Свіча горіла.

Наверх у зблисках вогняних 

Злітали тіні.

Сплетіння рук, сплетіння ніг,

Шляхів сплетіння.

Із грюкотом упали вниз

Два черевички.

На плаття крапельками сліз

Стікала свічка.

І все губилося в імлі

Холодній, білій.

Свіча горіла на столі,

Свіча горіла.

Війнуло з покутя — й вогонь,

Здійнявши крила,

Жар від розпечених долонь

Живив щосили.

Хурделі люті були й злі,

Яке їм діло,

Що десь на нашому столі

Свіча горіла.

10.09.2011