Ми блукали дорогами недолі,
Зустрічались на розі часів.
Хтось із нас ставав покотиполем,
Хтось вмирав, а дехто і не жив.
Світ за очі, безсонно, неспинно,
Як примари з чужих сновидінь...
Тільки вітер пронизливий у спину
Проти волі штовхав в далечінь.
Там, за обрієм, інше небо й інший світ,
Там, за обрієм, сонце іншим вогнем горить,
Там, за обрієм, знайдемо себе...
2008
Немає коментарів:
Дописати коментар