"Я певен був, що страшно помилитись..."

Я певен був, що страшно помилитись
І згаяти дорогоцінний час.
Віддав би все, щоб знову народитись
В той день, коли не стане нас.

В той день, коли тебе й мене не буде,
До тих твоїх дверей би я прийшов,
Яких колись не помічали люди,
Та й ти боявсь, бодай хто не знайшов.

Я мовчки б зупинився перед ними,
Але уже б не перетнув поріг.
Хіба важливо, що там — за дверима?
Важливо те, що ти це все ж зберіг.

05.06.2012