всі барви змішались у погляді
і гострі спалахують блискавки
повітря між нами потріскує
і хмари важкі насуваються
розчахнеш в мені сухе дерево
вогнем життєдайним з небес твоїх
і стовбур нап’ється дощу твого
і сповняться силою корені
зануряться в землю м’яку твою
а в небо потягнуться паростки
у хмари знесилені встромляться
і синьою виссю втамуються
та навіть тоді не насмілюся
дивитись у безмір очей твоїх
що тільки-но чорно полохали
аж ось заколисують зелено
дурманять волошковим мороком
і час сутінковий сповільнюють
25.08.2013
Немає коментарів:
Дописати коментар