Папка з віршами

Колись у нас з братом з’явився наш перший комп’ютер. Це було приблизно в той самий час, коли ми з ним стали вигадувати наші спільні пісні: мої тексти — його музика. І щоб брат не смикав мене щоразу, як до нього приходило натхнення, я створила папку на компі, куди скидувала нові вірші. Назвати її треба було якось промовисто, щоб одразу було зрозуміло: тут поезії, гідні того, щоб стати піснями:) Порадились ми з братом і назвали папку "Как я убил председателя" (хто бачив "Маски-Шоу", а саме серію "Маски в колхозе", — той зрозуміє).
З того часу на кожному новому комп’ютері я створюю подібну папку і намагаюсь не забувати туди копіювати свої поетичні доробки. Тільки після моєї особистої українізації папка теж трохи змінила назву:)
А оце нещодавно усвідомила, що не можу докупи зібрати все, що я колись писала, вдале чи не дуже, просто щоб воно десь було в одному місці. Тому для цієї мети започатковую цей блоґ. Буду рада читачам, відгукам, критиці, будь-якому зворотньому зв’язку. А ти, братику, тепер зможеш заходити сюди, якщо тебе відвідає муза!

Ми з братом, молоді-зелені