Герої вмирають

Сергій Нігоян 

Герої вмирають. Себе не обдуриш.
Смерть — вправний музика,
їй все по цимбалах. 
Герої вмирають. В боях чи тортурах.
Хто б що не базікав — 
а Смерті все мало…
Герої вмирають. І крається серце.
Смерть — знову сміється
обвугленим ротом.
Герої вмирають. Узуті у берці,
під супровід “Терції”,
за Тим поворотом
зникають Герої. Лишається відчай. 
І сльози. І смуток.
І вічна спокута.
І Час — непідкупний і втомлений слідчий —
розплутує жмуток
“не бути чи бути”.

30.09.2014

Кульбаби сплять

Художниця Марія Чепелева

кульбаби сплять
завмерли в бабок
тремтливі скельця
довгих крил
все перетерлося на пил
зима ж бо
відчуваю слабо
підземні поштовхи ріки
спостерігаю крізь дірки
у серці саду
плин і тлін
смакую пізнім виноградом
лоза торкається колін
шепоче
все уже позаду

24.12.2015

Останній сонях

фото Олеся Барліга

останній сонях

мов останній цвях

у затишну і теплу домовину

розійдемось

у кожного свій шлях

своя печаль

своя остання днина

торкнеш мене

немов застиглу твердь

боввана

на тривожнім перехресті

розвієш чари

відсахнеться смерть

на вдих

на зойк

на мить

і я воскресну

невже для того

щоби вчути знов

як  завмирають струмені у скронях

і як зірки із неба

сторчголов

летять

мов град

і б’ють

останній сонях

20.10.2015

"у воді танцюють риби..."

Художниця Саша Харитонова

у  воді танцюють риби

а в мені танцюють зорі

я не я

сочиста скиба

в антрацитовому морі

вдих і видих

горлом гирлом

я не я

сочиста скиба

піді мною бистрі риби

стрімголов летять до тирла

я не я

і суходоли

ходять ходором невпинно

ти у кожній альвеолі

кисень мій

першопричинний

17.10.2015

Вальс

Marianna Mikhaylyan

Я хочу довіряти твоїй руці,
мужній і сильній, сину.
Я хочу танцювати з тобою віденський вальс,
а чом би й ні? Тато не любить танці.
А ми кружлятимемо, гарні й щасливі.
Високий і стрункий ти, мій хлопчику,
і маленька красива я,
молодша років на 10 у цьому танці.
І гарні дівчата дивитимуться на мене недобре,
не знаючи, що я твоя мати,
а думаючи, що суперниця їм.
Ось як ми надуримо всіх, синочку!
Власне, це все, чого мені хочеться.
Все інше — твоя справа:
І ким ти будеш, і кого кохатимеш,
І де житимеш.
Подаруй мені, синку, лише один танець,
коли виростеш.
І навчишся танцювати.

07.07.2015

"Я би хотіла померти у глибокій старості"

я би хотіла померти у глибокій старості
в оточенні правнуків, світла й просвітлена,
попросити пробачення за все, де схибила
подякувати за кожну мить, кожне слово і враження
я хотіла би померти усміхнена і спокійна,
сказавши, я, звісно, не все ще зробила, що думала
та й так життя було щедре до мене
любіть одне одного, діти, ви моє гілля,
гнучке, квітуче, зелене
щасти вам, діти, колись побачимось
люблю вас, а зараз — спатиму
прощавайте

11.06.2015

"Із чорної цегли образи і болю"

Із чорної цегли образи і болю
Будую свій дім.
Тебе відпускаю із вітром на волю –
Літай собі з ним.

У вікна мої будеш стукати тихо –
Нащо тобі я?
Я знати не знатиму горя чи лиха,
Бо вже не твоя.

За мурами цими кохання зів’яне –
Нове я зірву.
Про мене забудеш, загояться рани –
Ще й як заживу.

8.06.2007