 |
| фото Олеся Барліга |
останній сонях
мов останній цвях
у затишну і теплу домовину
розійдемось
у кожного свій шлях
своя печаль
своя остання днина
торкнеш мене
немов застиглу твердь
боввана
на тривожнім перехресті
розвієш чари
відсахнеться смерть
на вдих
на зойк
на мить
і я воскресну
невже для того
щоби вчути знов
як завмирають струмені у скронях
і як зірки із неба
сторчголов
летять
мов град
і б’ють
останній сонях
20.10.2015
Немає коментарів:
Дописати коментар