"Спи, Герою мій недосяжний..."

Спи, Герою мій недосяжний,

Хай насняться тобі жнива…

Я мов зламаний горем важіль,

Я розбита — проте жива.

Я розтрощена, але люта,

Тої люті стане на всіх,

Моя лють роздирає груди,

Моя лють — то любов! Не гріх!

З тої люті посію зерна,

Зійде кожне із них вогнем, 

Згине в полум’ї вража скверна,

Захлинеться палким дощем.

Я посію з любові — жито,

Спи, Герою мій, тихим сном…

Я жива. Але нині — вбита.

Я — твій ангел. З одним крилом…

16.11.2022

"у розпачі цвіте бузок..."

 у розпачі цвіте бузок,

завзято, палко, як востаннє.

мій дім від мене лиш за крок,

мов захід сонця від світання.

мов подих травня від зими,

на відстані руки і думки.

птахи були колись людьми,

які згоріли від розлуки. 

і небо п'є з пташиних зграй

бентежний спів, прозоро-чистий.

не забувай,  не відпускай

мене, моє далеке місто... 

08.05.2023