у розпачі цвіте бузок,
завзято, палко, як востаннє.
мій дім від мене лиш за крок,
мов захід сонця від світання.
мов подих травня від зими,
на відстані руки і думки.
птахи були колись людьми,
які згоріли від розлуки.
і небо п'є з пташиних зграй
бентежний спів, прозоро-чистий.
не забувай, не відпускай
мене, моє далеке місто...
08.05.2023
Немає коментарів:
Дописати коментар