Спи, Герою мій недосяжний,
Хай насняться тобі жнива…
Я мов зламаний горем важіль,
Я розбита — проте жива.
Я розтрощена, але люта,
Тої люті стане на всіх,
Моя лють роздирає груди,
Моя лють — то любов! Не гріх!
З тої люті посію зерна,
Зійде кожне із них вогнем,
Згине в полум’ї вража скверна,
Захлинеться палким дощем.
Я посію з любові — жито,
Спи, Герою мій, тихим сном…
Я жива. Але нині — вбита.
Я — твій ангел. З одним крилом…
16.11.2022
Немає коментарів:
Дописати коментар