понеділок, 19 лютого 2024 р.

" Коли ти так несамовито дихаєш"

 Коли ти так несамовито дихаєш,

Коли благаєш не спиняти музику

Наших сердець,

Коли моя ти, безтурботна крихітко,

І я твій увесь –

Тоді

у воді твого погляду я

своє віддзеркалення бачу,

Тоді…

Все інше нічого не значить.

 

Коли ти так щасливо посміхаєшся,

Коли тремтиш в обіймах моїх втомлено,

Як в перший раз,

Коли вустами ледве вуст торкаєшся, –

Всесвіт для нас…

Тоді

у воді твого погляду я

своє віддзеркалення бачу,

тоді…

все інше нічого не значить.

 

8.06.2007


" О моє сірооке місто!"

 О моє сірооке місто!

Мости-намиста…

Хай рознечиста б 

тебе вхопила!

Під брудом-пилом

натхнень могили

і крила


11.09.2013


"Вічна пам’ять не повертає з того світу"

Вічна пам’ять не повертає з того світу

Та чи є той світ — те ще питання

Найширше охоплення мають дописи

Які містять чутливий контент

Оголений біль вивалює нутрощі

І обвалює інтернет

Говорити в теперішнім часі

Але знати що пустка в майбутньому

12.11.2022


"дай похитнути твої терези..."

дай похитнути твої терези

не доторком, а лиш подихом

бути не поруч, а здалеку

всотувати твої промені

слухати спів кришталю:

лю… лю… лю…

люстром твоєї любові

бути 


18.03.2015


Ти мені винен


одні обійми

один цілунок

одне торкання

одне до ранку

удвох неспання

вдивляння в стелю

і коливання

один конверт

заблукалий в часі

один танок

і одне півслово

обов’язково

і неодмінно

ти мені винен

я тобі винна


10.02.2015


вівторок, 9 травня 2023 р.

"Спи, Герою мій недосяжний..."

Спи, Герою мій недосяжний,

Хай насняться тобі жнива…

Я мов зламаний горем важіль,

Я розбита — проте жива.

Я розтрощена, але люта,

Тої люті стане на всіх,

Моя лють роздирає груди,

Моя лють — то любов! Не гріх!

З тої люті посію зерна,

Зійде кожне із них вогнем, 

Згине в полум’ї вража скверна,

Захлинеться палким дощем.

Я посію з любові — жито,

Спи, Герою мій, тихим сном…

Я жива. Але нині — вбита.

Я — твій ангел. З одним крилом…

16.11.2022

понеділок, 8 травня 2023 р.

"у розпачі цвіте бузок..."

 у розпачі цвіте бузок,

завзято, палко, як востаннє.

мій дім від мене лиш за крок,

мов захід сонця від світання.

мов подих травня від зими,

на відстані руки і думки.

птахи були колись людьми,

які згоріли від розлуки. 

і небо п'є з пташиних зграй

бентежний спів, прозоро-чистий.

не забувай,  не відпускай

мене, моє далеке місто... 

08.05.2023