Спи, Герою мій недосяжний,
Хай насняться тобі жнива…
Я мов зламаний горем важіль,
Я розбита — проте жива.
Я розтрощена, але люта,
Тої люті стане на всіх,
Моя лють роздирає груди,
Моя лють — то любов! Не гріх!
З тої люті посію зерна,
Зійде кожне із них вогнем,
Згине в полум’ї вража скверна,
Захлинеться палким дощем.
Я посію з любові — жито,
Спи, Герою мій, тихим сном…
Я жива. Але нині — вбита.
Я — твій ангел. З одним крилом…
16.11.2022
у розпачі цвіте бузок,
завзято, палко, як востаннє.
мій дім від мене лиш за крок,
мов захід сонця від світання.
мов подих травня від зими,
на відстані руки і думки.
птахи були колись людьми,
які згоріли від розлуки.
і небо п'є з пташиних зграй
бентежний спів, прозоро-чистий.
не забувай, не відпускай
мене, моє далеке місто...
08.05.2023
Гримить
Це грім
Серпневий грім
Горбаті хмари
Вкрили дім
І діти сплять у домі тім
І тіні туляться до стін
За мить
За обрієм горить
Гримить
Гарчить
Гроза
Дощить
Дощенту випалений світ
У своїм розпалі
Мовчить
І ти мовчиш
Не спиш
Закляк
Стоїш
Навпроти темного вікна
Поки гримить
Серпневий грім
І огортає місто дим
Чи то гроза
Чи то війна
Розкажуть диктори новин
Най буде грім
13.08.2022
***
Звістки про незнайомих
Знайомих твоїх знайомих
Когось з твоїх знайомих
Когось з твого життя
З кожною звісткою частка
Ніби тебе самого
Ніби ще вчора живого
Гине без вороття
24.04.2022
***
Тверді російські снаряди
Вибивають м'які знаки
З імен українських міст.
ЛугансЬк. ДонецЬк. БердянсЬк.
Згасає свічечка букви І
В зраненому МарІуполі.
Лагідна русифікація.
24.05.2022
***
Купую чорничний сомерсбай
В польському маркеті
Бо це смак липневої днини
В Степанівці першій
І чаєчки в небі Щецина
Сміються хоч ніби польською
Та я себе переконую
Що наче й азовська говірка...
12.04.2022
***
Коли скінчиться запас пального
Ми станем в полі посеред степу
До краю неба від краю серця
Бджола ґаптує стібками сонце
Дивись до болю в очах за обрій
Вдихай до тисняви в порожнечі
Цей вітер вже не несе тривоги
І не жене втікачів у спини
Спинись і дихай
Немає часу
Лиш простір тиші
Лиш ти і поле
Лиш я і небо
Лиш ґрунт гарячий
А поки маємо повні баки
Не озираймось
Тікаймо
18.04.2022
***
Допоки ти лайкаєш мої фото,
Я знаю, з тобою все добре, друже.
Повір, ми темні часи подужаєм
І скажем "люблю" не фейсбуком, а ротом,
Долонями теплими і спітнілими,
Палкими обіймами... Так і буде!
І небо над нами тримають Люди!
І нам задача - бути вцілілими.
Допоки до нас пригортаються діти,
Ми мусимо жити.
07.03.2022
***
А знаєш, чому стоятиме Київ?
Бо там моє прання незавершене,
Труси і шкарпетки, в машинку кинуті.
Мої не отримані китайські ножиці,
Застряглі на пошті, мов гострі спогади.
І кицькина драпка, і сир із пліснявою,
Вино відкорковане і не випите...
І саме тому стоятиме Київ,
Мов надійна дитяча хатка картонна...
Бо конче потрібно замести, вигрести,
Попрати, прибрати і довирішувать.
03.03.2022
Груша старенька вродила і цьогоріч
Тільки нема кому зібрати її врожай
Знаєш, друже, у чому паскудна річ…
Я б розказала, а краще — ти приїжджай
Тут, під ногами, змарнілого листя тлін
Дихай і слухай, як лунко вмирає сад
Як розпадається небо на світло й тінь
Я б розказала, та ти повертай назад
Там, де ти зараз, чи там, де тебе нема
Чорна матерія всотує день за днем
Груші гниють, і хати огортає тьма
Світ догоряє лампадами хризантем
Я б розказала, як дихає глупа ніч
Сохне в гіркоті знекровлений молочай
Груша старенька вродила і цьогоріч
Тільки нема кому зібрати її врожай
26.10.2022
Маленька Раю, немає раю
І пекла теж, вочевидь, немає.
Були черешні, шпаки трекляті
І виноградом обвита хата.
Були городи і сілос в ямі,
Була ой добра та каша, мамо.
Було до Хведора з тіліхвоном
Ходила ти подзвонить знайомим.
Була на смерть потаємна скриня,
Була з базару сукенка синя,
Аби вдягти на весілля внучки,
Була і в тебе своя обручка,
Вросла у палець, як дріт у віти...
Були духмяні строкаті квіти,
Майори, айстри і ти між ними,
Було солила усім на зиму...
Було прости нам гріхи всі наші...
Немає раю, маленька Сашо.
Немає Раї
Була - й немає.
16.07.2021
Ця риба не плистиме вже нікуди
Вона лягла у мул на дно ріки
Минуть роки — інакші будуть люди
Прийдуть і щезнуть, і минуть роки
Розлогий степ зіщулиться у клапоть
Все, що ти мав, уміститься в кулак
Ніхто тебе нікуди не поквапить
Пішов у безвість, звуть тебе ніяк
І лиш, як завше, дві тополі сиві
Чіплятимуть хмариння на гілки
Інакші риби, сяйні та щасливі,
Здійматимуть той мул з глибин ріки
27.10.2020
