Мріями

Щось усередині марило, мовило...

Мріями серце, мов плугом, розоране.

Мріями серце, мов зливами, зрошене.

Мріями серце, мов полум’ям, спалене.

Мрія — ми.

Мрія — ми.

Мрія — ми.

Мрія — ми.

Нас не було. Лише віти і корені

Наших дерев.

Нас не було. Лише час непоборений.

Струни, мов нерв.

Нас не було. Лише синьо і солоно

Простір лунав.

Нас не було. Лише вітер без сорому

Нас цілував.

Нас не було. Лише квіти стривожені

Наших думок.

Нас не було. Лише спалах і — боже мій! —

Крига зірок.

Нас не було. Лише присмерк минулого

Сном огортав.

Нас не було. Нас не буде. Й забули ми,

Хто нас єднав.

24.06.2012