Камни

В душе, начинённой взрывчаткой и нежностью,

Живут антилопы и бьют золотыми копытами

По серым камням, остывающей неизбежности,

По алым цветам, что здесь умирают забытыми.

Уйду, не придумав предлога для совести,

Улыбки серпом отсеку всё, что было и не было.

Горячие угли пугающей невесомости

Упали в ладони чёрными звёздами — с неба ли?

Забыть паутину путей было просто мне

Из нашего мира, бесцветной реальности чуждого.

Да только боюсь, — белым пламенем твои простыни

Опалят мне крыльев тонкое чёрное кружево.

30.07.2004

Дуже старе відео з репетиції гурту "Метаморфоза" (пізніше — "Своєрідне Коло"). Вірш — Олександри Сергієнко (клавішні). Музика — Андрія Толстікова (гітара). На бас-гітарі Євген Космаков. Барабанщик Макс Червоненко у цій пісні відпочиває:)
Оскільки за весь час існування гурту ми написала багацько хороших пісень, але жодну з них нормально не записали, то хай для пам'яті залишаться принаймні записи з репетицій. Як наприклад ця.