субота, 22 квітня 2023 р.

Грім

Гримить

Це грім

Серпневий грім

Горбаті хмари

Вкрили дім

І діти сплять у домі тім

І тіні туляться до стін

За мить 

За обрієм горить

Гримить 

Гарчить 

Гроза 

Дощить

Дощенту випалений світ

У своїм розпалі 

Мовчить 

І ти мовчиш

Не спиш

Закляк

Стоїш 

Навпроти темного вікна

Поки гримить 

Серпневий грім

І огортає місто дим 

Чи то гроза

Чи то війна 

Розкажуть диктори новин 

Най буде грім

13.08.2022

Вірші війни (2022)

***

Звістки про незнайомих

Знайомих твоїх знайомих

Когось з твоїх знайомих

Когось з твого життя

З кожною звісткою частка

Ніби тебе самого

Ніби ще вчора живого

Гине без вороття

24.04.2022


***

Тверді російські снаряди

Вибивають м'які знаки

З імен українських міст.

ЛугансЬк. ДонецЬк. БердянсЬк.

Згасає свічечка букви І

В зраненому МарІуполі.

Лагідна русифікація. 

24.05.2022


***

Купую чорничний сомерсбай

В польському маркеті

Бо це смак липневої днини

В Степанівці першій

І чаєчки в небі Щецина

Сміються хоч ніби польською

Та я себе переконую

Що наче й азовська говірка...

12.04.2022


***

Коли скінчиться запас пального

Ми станем в полі посеред степу

До краю неба від краю серця

Бджола ґаптує стібками сонце

Дивись до болю в очах за обрій

Вдихай до тисняви в порожнечі

Цей вітер вже не несе тривоги

І не жене втікачів у спини

Спинись і дихай

Немає часу

Лиш простір тиші

Лиш ти і поле

Лиш я і небо

Лиш ґрунт гарячий

А поки маємо повні баки

Не озираймось

Тікаймо

18.04.2022


***

Допоки ти лайкаєш мої фото, 

Я знаю, з тобою все добре, друже.

Повір, ми темні часи подужаєм

І скажем "люблю" не фейсбуком, а ротом, 

Долонями теплими і спітнілими,

Палкими обіймами... Так і буде!

І небо над нами тримають Люди!

І нам задача - бути вцілілими.

Допоки до нас пригортаються діти,

Ми мусимо жити.

07.03.2022


***

А знаєш, чому стоятиме Київ?

Бо там моє прання незавершене, 

Труси і шкарпетки, в машинку кинуті. 

Мої не отримані китайські ножиці,

Застряглі на пошті, мов гострі спогади.

І кицькина драпка, і сир із пліснявою,

Вино відкорковане і не випите...

І саме тому стоятиме Київ,

Мов надійна дитяча хатка картонна... 

Бо конче потрібно замести, вигрести, 

Попрати, прибрати і довирішувать. 

03.03.2022

середа, 26 жовтня 2022 р.

Груша старенька вродила і цьогоріч

Груша старенька вродила і цьогоріч

Тільки нема кому зібрати її врожай

Знаєш, друже, у чому паскудна річ…

Я б розказала, а краще — ти приїжджай

Тут, під ногами, змарнілого листя тлін

Дихай і слухай, як лунко вмирає сад

Як розпадається небо на світло й тінь

Я б розказала, та ти повертай назад

Там, де ти зараз, чи там, де тебе нема

Чорна матерія всотує день за днем

Груші гниють, і хати огортає тьма

Світ догоряє лампадами хризантем

Я б розказала, як дихає глупа ніч

Сохне в гіркоті знекровлений молочай

Груша старенька вродила і цьогоріч

Тільки нема кому зібрати її врожай

 

26.10.2022

субота, 17 липня 2021 р.

Присвята бабусі



Маленька Раю, немає раю

І пекла теж, вочевидь, немає.

Були черешні, шпаки трекляті

І виноградом обвита хата.

Були городи і сілос в ямі,

Була ой добра та каша, мамо.

Було до Хведора з тіліхвоном

Ходила ти подзвонить знайомим.

Була на смерть потаємна скриня, 

Була з базару сукенка синя, 

Аби вдягти на весілля внучки, 

Була і в тебе своя обручка, 

Вросла у палець, як дріт у віти...

Були духмяні строкаті квіти,

Майори, айстри і ти між ними,

Було солила усім на зиму... 

Було прости нам гріхи всі наші...

Немає раю, маленька Сашо.

Немає Раї

Була - й немає.

16.07.2021

вівторок, 27 жовтня 2020 р.

Ця риба не плистиме вже нікуди



Ця риба не плистиме вже нікуди

Вона лягла у мул на дно ріки

Минуть роки — інакші будуть люди

Прийдуть і щезнуть, і минуть роки


Розлогий степ зіщулиться у клапоть

Все, що ти мав, уміститься в кулак

Ніхто тебе нікуди не поквапить

Пішов у безвість, звуть тебе ніяк


І лиш, як завше, дві тополі сиві

Чіплятимуть хмариння на гілки

Інакші риби, сяйні та щасливі,

Здійматимуть той мул з глибин ріки


27.10.2020


неділя, 23 серпня 2020 р.

Звільняймо вагони

 

Звільняймо вагони! Наш поїзд далі не йтиме.

Тримаймо дистанцію! Не зачіпаймо інтимне.

Не переходьмо кордони і особисті межі,

звільняймо вагони, пірнаймо у соцмережі.


23.08.2020


вівторок, 28 липня 2020 р.

Барселона. Нариси


Барви

Вечір схилився до пагорбів спраглих — рожевих.
Ніжно тремтить, і цілує, і пестить — бузково.
Маки червоні — на білому тлі — королева!
Губи пошерхлі та очі вологі. Раптово —
Глянеш — мов постріл! І знов скаламутило душу.
Чорним — потріскалось щастя безбарвно-химерне.
Мушу — за коло, за обрій, та тільки не зрушу.
Сіра сірома… І смуток ледь сивий, непевний.
Барвами, барвами сповни, дай вволю напитись
Тиші п’янкої, твого соковитого світла.
Щоби злетіти — на вдих! А на видих — розбитись
І у тобі розчинитись — гарячим, розквітлим.

27.07.2012

Лінії

Губились у часі, в його незбагненних тунелях,
Лишали у всесвіті ледве помітні сліди,
І десь перетнулися простори і паралелі —
Химерно і криво, мов лінії Ґауді.
Злилися у примі розділені доти октави —
Такий несподіваний, трохи сумний унісон.
Поранені вістрями веретена Калатрави,
Бентежно пірнули у зачарований сон.
Хапаєм повітря, якого завжди бракувало,
Судомно, мов риби, що раптом стрибнули з води.
Чи стрітимось ще на перетині діагоналей,
Чи пройдемо знову стежинами Ґауді?

28.07.2012

Тіні

Сховаємо літо в глибинах споминів,
Повернем на звичні свої круги.
Мінливе майбутнє безладним гомоном
Уллється в обвуглені береги.
Напевно, так треба. До гнізд вертаються
Закохані в небо, в політ птахи.
Навколо Любові все обертається,
Спіраллю закручуються шляхи.
Життя — не складна, по суті, мозаїка:
В нім чорне і біле, в нім день і ніч.
Ми ж — тіні відтінків в рядках прозаїка,
Життям відкинуті до узбіч.

28.07.2012